main Карта сайта E-mail
Гимнастика Это интересно Новости компаний Новости отросли Статьи Карта сайта Карта сайта Карта сайта Полезные статьи Туры в Италию Создание web-сайтов Хорошие наручные часы - стильный и полезный аксессуар Влияние музыки на человеческий организм
kancport
kancport

ГОЛОВНА НОВИНИ
Новини компаній
Новини галузі
Це цікаво
Експорт Новин
ТОВАРИ ТА ЦІНИ
Прайси
Хіти продажів
Бренди
Хочу придбати
Хочу продати
КОМПАНІЇ
Каталог компаній
Cайти компаній
Топ 20 компаній
Нові абоненти
ПРЕС-ЦЕНТР
Прес-релізи
Статті
Інтерв'ю
ФОРУМ ПРО ПОРТАЛ
Інформація
Карта сайту
Контакти
Рекламодавцю
УАПКТ
Виставка
Конференція УАПКТ
Новини УАПКТ
Спортивні заходи
Зліт УАПКТ
НЕПЛАТНИКИ
Вхід в систему Пошук по сайту

ОПИТУВАННЯ

 
Что может подтолкнуть вас к покупке?
Підсумки
 

 
 


Інформаційно-аналітичні матеріали, щодо проблемних питань у сфері імпортних операцій


11 березня 2005 року


Про основні тенденції в розвитку імпорту товарів у 2004 році.

У 2ОО4 році зовнішньоторговельний оборот товарами склав 61,7 млрд. дол і збільшився на 33,8% проти 2ОО3 року, в тому числі експорт товарів склав 32,7 млрд.дол. і збільшився на 41,6%, а імпорт — 29,О млрд.дол., і збільшився на 26,О%.
Сальдо торгівлі товарами склалося у сумі 3,7 млн.дол. і поліпшилося проти 2ОО3 року на 3,6 млрд.дол., завдяки випередження темпів зростання експорту над імпортом на 15,7 процентних пункти.
У 2ОО4 році імпорт товарів зріс на 6,О млрд.дол., тоді як експорту товарів зріс 9,6 млрд.дол.
Довідково: У 2003 році експорт товарів збільшився на 28,5%, тоді як імпорт зріс на 35,б%, шо обумовило практично «нульове» сальдо торгівлі (+4б,7 млн.дол.) і в свою чергу напруженість платіжного балансу. У 2002 році на протилежність 2003 року позитивне сальдо торгівлі товарами склалося в сумі 1,0 млрд.дол.
У минулому році зростання імпорту відбулося за рахунок:
• мінеральних продуктів — на 27,9%, або на 2,4 млрд.дол.,
з них: паливо мінеральне, нафта, ін. — в 1,3 рази;
• продукції машинобудування — на 36,2%, або на 2,1 млрд.дол.,
з них: реактори ядерні, котли, устаткування — в 1,3 рази;
електричні машини та устаткування — 1,5 рази. з них: засоби наземного транспорту — в 1,3 рази;
• продукції хімічної промисловості — на 3О,3%, або на 849,2 млн.дол.,
з них. продукти неорганічної хімії — в 1,3 рази;
• продукції металургії на 46,5%, або на 556,2 млн.дол.,
з них: чорні метали — в 1,брази.
• продукції легкої промисловості — на 1О,7%, або на 1О7,6 млн.дол.
Разом з тим, скоротився імпорт продукції агропромислового комплексу на 12,2%, або на 265,4 млн.дол. (пов'язано із скороченням обсягів ввезення зернових культур та цукру, потреби в яких задовольнялося власним виробництвом ), а також деревообробної та паперової промисловості — на О,8%, або на 7,7 млн.дол.
Приріст імпорту у 2ОО4 році відбувся головним чином за рахунок мінеральних продуктів (39,6% загального приросту імпорту) та продукції машинобудування (34,37%).
Основні торговельні партнери по імпорту товарів в 20 04 році залишалися:
Росія — 4О,7% (у загальному імпорті товарів України);
Німеччина — 9,4%;
Туркменістан — 6,7%;
Польща — 3,3%;
Італія — 2,8%;
Сполучені Штати Америки — 2,6%;
Велика Британія — 2,5%;
Китай — 2,5%;
Франція — 2,3%;
— Білорусь — 1,9%.
Потрібно відмітити, що збільшення імпорту мінеральних продуктів відбулося за рахунок цінового фактору на 83% (майже на 2 млрд.дол.) та продукції машинобудування на 45,7% ( майже на 1 млрд.дол.).
3агалом, у формуванні зростання імпорту ціновий фактор склав 60%, або 3,6 млрд.дол.
Таким чином, зростання переважної частини імпорту відбувалася за рахунок цінового фактору, а не фізичних обсягів його ввезення.
На даний час в структурі імпорту 85% займає сировина та продукція промислово-технічного призначення, що свідчить про його високу ефективність.
На товари народного споживання припадає 1О-13% загального імпорту товарів.
Про заходи, які вживаються Урядом по вдосконаленню тарифного регулювання
У контексті вступу України до Світової організації торгівлі, боротьби з контрабандою товарів Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції підготовлені законопроекти, якими передбачається суттєве зменшення ставок ввізного мита на товари.
Прийняття такого рішення обумовлено тим, що на сьогоднішній день у Митному тарифі України на товари і продукцію, які ввозяться на митну територію України, діють специфічні ставки ввізного мита на фактично заборонному рівні, а також ставки на однорідні товари із значною диференціацією, що дає змогу окремим суб' єктам зовнішньоекономічної діяльності зловживати з класифікацією товарів, занижувати митну вартість та ухилятись від сплати податків у повному обсязі.
У зв' язку з цим, розроблено законопроект „Про внесення змін до Митного тарифу України", яким передбачається зменшення пільгових ставок ввізного мита, встановлення повних ставок до рівня пільгових, а також заміна специфічних та комбінованих ставок на адвалерні:
- їстівні плоди, що не вирощуються на Україні (окремі товари групи 08 згідно УКТ 3ЕД),
— на білизну (за товарними підкатегоріями позицій 6207-6208, 6302, 6212 згідно з УКТ 3ЕД) — встановлення повних ставок ввізного мита до рівня пільгових,
— взуття, гетри та аналогічні вироби; їх частини (група 64 згідно з УКТ 3ЕД), деякі механічні пристрої та електричні машини (за товарними підкатегоріями групи 84 згідно з УКТ ЗЕД (кондиціонери промислові, пральні машини) і групи 85 (пилососи, підлогонатирачі, утилізатори кухонних відходів, міксери, електрокавомолки, електром'ясорубки, кип'ятильники, раді атори, нагрів ачі конвекційні, електроплити, то стер и, електропечі, кавоварки, кабелі),
— мобільні телефони (товарна під категорія 8525 2О 91 ОО згідно з УКТ 3ЕД),
- телевізори та комплектуючі до них (за товарними підкатегоріями позиції 8528 - 8529 згідно УКТ 3ЕД),
— електроустаткування звукове або відеосигналізаційне (за товарними підкатегоріями позиції 8531 згідно УКТ ЗЕД),
На всі товари, відображені в даному проекті Закону, передбачено встановлення ставок ввізного мита на рівні 2ОО3 — 2ОО5 років відповідно до Консолідованої тарифної пропозиції України в рамках вступу до СОТ.
Крім того, розроблено законопроект „Про внесення змін до Митного тарифу України" стосовно зменшення пільгових ставок ввізного мита, встановлення повних ставок на рівні пільгових, а також в багатьох випадках заміна специфічних та комбінованих ставок на адвалерні на сільськогосподарську та продовольчу продукцію (групи 1-24 згідно УКТ 3ЕД).
Зміна ставок ввізного мита на сільськогосподарську продукцію передбачає імплементацію в рамках національного законодавства домовленостей, досягнутих Україною в процесі вступу до СОТ та забезпечить поступову адаптацію сільського господарства до умов, в яких галузь буде працювати після вступу України до СОТ.
На товарні позиції, по яких діючий рівень ввізного мита нижче або відповідає зв' язаному Консолідованою тарифною пропозицією України в рамках вступу до СОТ не передбачається зміна ставок ввізного мита.
Слід зазначити, до законопроекту не ввійшли:
— товари підакцизних товарних груп згідно УКТ ЗЕД 2203-2208 (вина, спирт), та 24 (тютюн), на які не передбачається зміна ставок ввізного мита.
— окремі товари групи О8 згідно УКТ 3ЕД (їстивні плоди, що не вирощуються на Україні), так як зміна ставок на них передбачалася проектом Закону України "Про внесення змін до Митного тарифу України", який подано на розгляд до Верховної Ради України.
На інші товари групи 1-24 згідно УКТ ЗЕД, які відображені в даному законопроекті, передбачено встановлення ставок ввізного мита:
по групах товарів тваринного походження (групи 01-05, 16) на рівні 2ОО4 року,
по групах товарів рослинного походження (групи 06-14,та з 17-21,22,23, 15) та група 22 — на рівні 2005 року, які зафіксовані Консолідованою тарифною пропозицією України в рамках вступу до СОТ. Даний рівень ставок було схвалено на засіданні Митно-тарифної ради (Протокол № 58 від 22 травня 2ОО3 року).
В результаті зниження імпортного тарифу, згідно запропонованих законопроектів, надходження до Державного бюджету від сплати ввізного мита на товари зменшаться, разом з тим компенсація втрат бюджету можлива за рахунок легалізації імпорту, розширення бази оподаткування.
Прийняття Законів вплине на забезпечення стабільності на споживчому ринку та цінової ситуації на ньому, нелегальний імпорт перейде в легальні потоки, а також стане масштабним кроком на шляху виконання міжнародних зобов' язань, досягнутих в рамках переговорного процесу по вступу України до СОТ, та дозволить поступово адаптувати сільське господарство до умов, и яких воно буде працювати після вступу України до СОТ.
Стосовно проблемних питань митного оформлення товарів, щс ввозяться пі дприємствами з іноземними інвестиціями, і з застосуваннял~ податкового векселя по сплаті податку на додану вартість.
Так, з дня набрання чинності Законом України "Про податок на додан~ вартість", а саме з 1 жовтня 1997 року, у законодавстві України з'являєтьс, поняття "податковий вексель", який платники податку при ввезенн (пересиланні) товарів на митну територію України можуть за власниь бажанням надавати органам митного контролю на суму податкови; зобов'язань.
На перший погляд не має виникати ніяких питань по застосуваннн податкового векселя, проте згідно з пунктом 3 статті 2 Закону України ві, 2О грудня 2001 року № 2899-ІІІ "Про внесення змін до деяких законі: України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємсть створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборі (обов'язкових платежів)" встановлюється заборона на застосуванн. податкового векселя підприємствами з іноземними інвестиціями незалежн від форми та часу внесення цих інвестицій при ввезенні (пересиланні) ним товарів на митну територію України.
Вказана заборона збереглась і з прийняттям Верховною Радо~ України Закону України від 2 жовтня 2ОО3 року № 1218-ІУ "Про внесенн зміни до статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість", яки набрав чинності з 1 січня 2ОО4 року.
При цьому, на період з 12 листопада 2ОО3 року по 1 січня 2ОО4 рок відповідно до пункту 2 розділу І Закону України від 23 жовтня 2ОО3 рок Х 1240-ІУ "Про внесення змін до деяких законів України з питан оподаткування щодо зернових культур" було поновлено право підприємств іноземними інвестиціями на подання податкових векселів при ввезен| (пересиланні) товарів на митну територію України.
Враховуючи вищенаведені зміни у законодавстві, в Україні склалася складна ситуація із застосуванням підприємствами з іноземними інвестиціями податкових векселів при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України та неухильним виконанням зобов'язань, які Україна взяла на себе згідно з Угодою про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною та угодами про сприяння та взаємний захист інвестицій.
Крім того, така трансформація законодавства викликала багато питань у зазначених підприємств, що стало причиною їх неодноразових звернень до Міністерства юстиції України за відповідними роз' ясненнями.
Так, відповідно до частини першої статті 1О та статті 15 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 1О листопада 1994 року И237/94-ВР Сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння у торгівлі згідно з пунктом 1 статті 1 ГАТТ.
Вироби, що походять з території однієї Сторони й імпортуються на територію іншої Сторони, не підлягають, безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів.
Крім того, цим товарам надається не менш сприятливий режим, ніж той, який наданий подібним товарам національного походження щодо всіх законів, правил і вимог, які впливають на їх внутрішній продаж, пропонування для продажу, купівлі, транспортування, розподіл або використання. Положення цього пункту не перешкоджають застосуванню різних внутрішніх зборів з транспортування, що базуються виключно на засадах економічної експлуатації транспортних засобів, а не на державній належності виробу.
Разом з цим, Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій, передбачають, що кожна Договірна Сторона надає інвесторам іншої Договірної Сторони режим не менш сприятливий ніж той, який вона надає своїм власним інвесторам та їх інвестиціям або інвесторам будь-якої третьої Держави та їх інвестиціям (наприклад: Угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірланд11 про сприяння і взаємний захист інвестицій; Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерландів; Угода між Україною та Швейцарською конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій та інші).
При цьому, слід враховувати, що статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2ОО5 рік» заборонено здійснення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, в тому числі шляхом застосування векселів тощо. Проте, виняток становлять, зокрема, операції по сплаті податку на додану вартість при імпортуванні на митну територію України товарів, які ввозяться за прямими договорами для власних виробничих потреб (не передбачені для подальшого продажу), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, відповідно до позиції Мін'юсту, у 2ОО5 році митне оформлення товарів, що ввозяться підприємствами, в тому числі з іноземними інвестиціями, із застосуванням податкового векселя по сплаті податку на додану вартість повинно здійснюватись із урахуванням статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік". Крім того, зазначене Міністерство вважає за доцільне сприяти прискоренню розгляду Верховною Радою України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість", реєстраційний № 5258, яким передбачено скасувати обмеження права видачі підприємствами з іноземними інвестиціями податкового векселя на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.
Стосовно проблемних питань, що виникають при здій сненні імпортних операцій, виявлених Держмитслужбою.
Держмитслужбою було виявлено спроби ухилення суб' єктів 3ЕД від оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон, в повному обсязі, для чого застосовуються наступні схеми:
1) укладення контрактів з підприємствам, що зареєстровані в „офшорних зонах" або здійснення розрахунків через банки, зареєстровані в „офшорних зонах", що практично унеможливлює здійснення контролю за реальними сумами платежів за такі товари, ускладнює прийняття рішень щодо їх митної оцінки;
2) застосування схеми „подвійного фактурування" (наявність двох пакетів документів: один реальний, а інший — для митних органів);
3) фальсифікація документів, що підтверджують дійсну вартість товарів;
4) приховування частини коштів, що витрачені на придбання товарів, шляхом віднесення їх як сплату за фіктивні послуги, надані продавцем цих товарів;
5) оскарження рішень митних органів щодо визначення митної вартості судовими органами, ігнорування судовими органами доказів митниць у справах з митної оцінки.
На сьогодні найбільш проблемним питанням стає зростання питомої ваги оформлень товарів, що оформляється за рішенням суду. Якщо у 2ОО2 році ця частка становила близько 6% від загального обсягу імпорту цієї
номенклатури товарів, в 2ОО3 році -19%, то в 2ОО4 році понад 24,5%.
Протягом 2ОО4 року за рішенням судів проведено митне оформлення 248,1 тис. шт. пральних машин, 123,2 тис. шт. пилососів, 75,1 тис. шт. холодильників, 6,2 тис. шт. кухонних електроплит тощо.
Наприклад, за рішенням суду протягом 2004 року оформлено 372,3 тис. одиниць різних електропобутових приладів на загальну суму 3,бмлн. дол. США, шо надійшли на адресу ПП "Євроконтакт". Відповідно до рішення суду вартість мікрохвильових печей "И%ігрооЇ" відповідає заявленій вартості 35 дол. США/шт, автоматичних пральних машин "Аи~о", '1,0", "Уапиююі " — 45 дол. США/шт, двокамерних холодильників "Яатяипд", "Апдо ", "И%ігрооІ", "Уапиююі "— б0 дол. США/шт.

До зазначеного слід додати наступне.
3гідно із законодавством України Держмитслужба не має повноважень на самостійне здійснення контролю за товарами, які випущено у вільний обіг або такими, що перебувають на внутрішньому ринку і не є координуючим центральним органом з реалізації цих заходів. Проте, маючи відповідний досвід аналітичної роботи, готова ініціювати перевірки підприємств оптовороздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію імпортованих в Україну товарів.
У ході проведення Держмитслужбою та Державною податковою адміністрацією спільних перевірок підприємств оптова-роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію імпортованих в Україну товарів, виявлено, що однією з основних схем ухилення від оподаткування є перепродаж імпортних товарів через приватні підприємства, які працюють за спрощеною системою оподаткування (платники єдиного податку). Це призводить до значного зростання вартості товару в кінцевому пункті реалізації без адекватного зростання обсягу надходжень платежів до бюджету. Тобто, низька вартість імпортованого товару й висока вартість цього ж товару в роздрібній мережі є нормальним явищем, якщо податок з прибутку при реалізації товару сплачено повною мірою. При використанні схеми перепродажу товару через платників єдиного податку цей податок до бюджету не надходить.
Узагальнюючи результати перевірки, можливо зробити висновок, що надзвичайно важливим та вагомим чинником збільшення надходжень до бюджету є посилення державного контролю за реалізацією товарів на внутрішньому ринку.
Нагально необхідним є розроблення та затвердження комплексного механізму унеможливлення реалізації на внутрішньому ринку товарів, нелегально ввезених або нелегально вироблених, а також проведення перевірок дотримання податкового законодавства на всіх етапах просування таких товарів на ринку України, а також аналізу результатів такої перевірки.
У зв'язку з викладеним, Держмитслужбою запропоновано скасування єдиного податку із суб'єктів малого підприємництва або зміни його розміру шляхом внесення відповідних змін до Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98,.Про спрощення системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктін малоi о підприємництва".
Іншим питанням, якому необхідно приділити посилену увагу, є комісійна торгівля, оскільки відповідно п. 1.4 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв' язків України від 13.0.95 № 37, за комітентом зберігається право власності на товар до моменту продажу його покупцю й облік комісійних товар1в здійснюється на позабалансовому рахунку комісіонера.
Використовуючи механізм комісійної торгівлі на внутрішньому ринку, недобросовісні суб' єкти можуть таким чином виправдовувати наявність товару, який не обліковується на балансі, а також приховувати прибуток від реалізації товару, документально занижуючи вартість товару.
Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення втрат надходжень Державного бюджету та запобігання використання недобросовісними імпортерами наведених схем, вважаємо за доцільне:
1. Внести зміни до законодавства з питань оподаткування, спрямовані на приведення до недоцільності здійснення маніпуляцій із заниженням митної вартості товарів при імпорті впровадивши такий механізм: платник податку на прибуток при оприбуткуванні імпортних товарів має право відносити на валові витрати суму, що не перевищує митної вартості цих товарів, скориговану на інші витрати, пов' язані із закупівлею та доставкою товарів.
Пропозиція ґрунтується на наступному: суб'єкт підприємницької діяльності при оприбуткуванні імпортних товарів має можливість віднести на валові витрати, які у свою чергу, знижують зобов' язання за сплатою податку на прибуток, реальну або збільшену вартість товару, не враховуючи, що при митному оформлснні митна вартість таких товарів була низькою. Таким чином, за умови прийняття пропозиції суб'єкт підприємницької діяльності, 10 який занизив митну вартість при митному оформленні товарів, не буде мати можливості для віднесення на валові витрати реальної вартості товарів, а буде змушений збільшувати свої податкові зобов' язання за податком на прибуток.
2. На законодавчому рівні вирішити питання доцільності функціонування підприємств за спрощеною схемою оподаткування шляхом внесення змін до Указу Президента України від 03.07.98 № 727/98 „Про спрощення системи оподаткування, обліку та звітності суб' єктів малого підприємництва".
3. Ужити заходів, спрямованих на посилення валютного контролю в частині перерахування коштів за кордон за імпортований товар, провести порівняльний аналіз цього показника з вартістю товару з метою виявлення порушень та застосування відповідних заходів.
Водночас до основних проблем, що виникають у імпортерів товарів і не сприяють збільшенню товарообігу й розвитку зовнішньої торгівлі в цілому слід віднести:
1). Обтяжливу процедуру контролю зовнішньоторговельних вантажів в пунктах пропуску через державний кордон України, яка обумовлена значною кількістю видів контролю й контрольних служб, які надають дозволи на переміщення товарів через кордон, застосуванням додаткових перевірок й контрольних заходів іншими органами виконавчої влади й службами та правооховонними органами.



Читайте також:

Державна програма протидії контрабанді „Контрабанда-стоп”, 11.03.2005
Положення про Раду імпортерів при Кабінеті Міністрів України, 11.03.2005
Ю. Тимошенко даст таможенное добро предпринимателям-импортерам!!!, 28.02.2005
Принятие в ряды Ассоциации компании «Астрея – XXI» (г. Харьков), 25.02.2005
Вадим Зибров («Импорт-Офис», г. Киев) - вице-Президент УАПКТ и Председатель Комитета по выставочной деятельности!, 25.02.2005

Последние новости
Архив новостей

АРХIВ

 
 

 
 

ХІТИ ПРОДАЖІВ

 
 

 
 

ФОРУМИ

   

 
 

СПИСКИ

 
Учасників ринку: 1186
Хітів компаній: 230
Позицій товару: 2874
Прайсів ZIP: 105
Новин: 16787
Заявок на придбання: 964
Заявок на продаж: 474
Повідомлень у форумах: 2374
Тем у форумах: 209
 

ГОЛОВНА НОВИНИ ТОВАРИ ТА ЦІНИ КОМПАНІЇ ПРЕС-ЦЕНТР ФОРУМ ПРО ПОРТАЛУАПКТ НЕПЛАТНИКИ
:: 2006 -2010 © Українська Асоціація Постачальників Канцелярських Товарів. Всі права захищені.   Створення сайтуСтворення сайту Media5